Концева В До шафи



Концева Вікторія. Вірші

1.

Цієї пори у нас рідко бувають дощі.
Чомусь сьогодні пустився із самого ранку.
Банально звучить, та може то плачеш ти,
востаннє відкривши в будинку малу фіранку?

Усе на полиці складає здоровий глузд,
 
а серце гармидер розводить і застигає.

І спогад, немов надокучливий старий друг.

Як не тікай від нього — усе зринає.


Ті ж самі стоять будинки, той самий сад.

Доречно згадався класик і зник у часі.

Щороку приходить осінь, щоосені — листопад,

світитимуть знову зорі, учора згаслі.


ВСЕ буде знову,

окрім дороги назад

і, мабуть, що то й на краще.

2.

Ти бачив, на небі зірка
з’являється. Й так щоночі,
а ми сантиметром мірки
знімаємо із квартплощі.

А бачив, щоранку сонце
 
промінням малює квіти,

а ми простирадло куце

все ділимо, наче діти.


Ти знаєш, а небо синє,

блакитне чи ніжно-біле.

А в нас все наполовину —

шпалери такі в квартирі.


Ти знаєш, а вітер справжній,

він буде таким довічно.

А ми із додатком «майже»

й обличчям трагікомічним.


Затям, що ти все проґавиш —

так вперто женеш каное.

Гонитви усі намарне.

Тим паче, з самим собою

3.

Нічого не хочу, ти знаєш, зовсім нічого,
хіба що дощем розмити знесилену втому
безсовісно розфасовану в тіні зникомі
й в горіхи, проколоті дзьобом ворони

Нічого не треба, знаєш, усе приймаю

спокійні краплини, до купи зібравшись в зграю,
освячують небо, мандрують від краю до краю,

неначе забули щось, а тепер шукають…


Нічого не хочу молоти, душити, лаяти,

тлумачу бездонні сни, та чомусь неправильно

і лупить квапливий час, ніби сталевий маятник

А я,
дурко, усе починаю заново…

4.

Наповни мене повністю попелом
всіх романів твоїх, що зопалу
спалені, сховані від усих,
ненормальний ти, просто псих.

Заборони мені думати про світи,

добре знаєш, я хвора не менш, ніж ти.

Я лікуюсь — мікстура і дивний чай,

специфічний такий, із трав.


Мій діагноз складний, чудний —

суміш спецій, думок, життів.

Слухай, а довго ще до весни?
 
Забагато зими в мені. Поясни,


чому він пішов з життя?

і чому не пішла з ним я?

 

5.

Він не знав, що їй написати,
і не знав, що відповісти,

з одного боку боявся втратить,

а з іншого, чорт забери,


перед нею нічим невинний,

кожен сам собі режисер,

клин, бува, вибивають клином

й, врешті-решт, ще ніхто вмер.


Він не знав, що для неї значить,

та й чи значив хоч щось взагалі?..

Він до неї, мабуть, сто п’ятим

відправляє свої листи.


Й він не знав, яким має бути,

а ще менше, яким він є,

навіть спробував шарить в
гуглі,
думав, раптом себе знайде.


Він завжди удавав, що щирий,

хоча, щирим ні з ким не був,

жартував, що мотузку й мило

в подарунок собі б хотів.


Якось вранці він зник в
оф-лайні,
згодом зник з її голови,

а розмови їх, це ж нормально, 

перевтілились в її сни.

6.

Утома від гри

День наповнений світлом янгола,
старигана із крилами. Й все ж,
темний вершник порушує фабулу
і з сюжету
колажить треш.

За плечима гуде дискусія,

на землі досі йде війна.

Нас назвали, тепер вже мусимо

відплатити за все сповна.


Обирай собі зброю й ворога,

колір прапора, стиль життя.

Незалежність сьогодні дорого,

як у казці, жива вода.


Левел перший, вважай, що програно,
а реваншу в цій грі нема.

Креативні вигадуй слогани,

щоб прославити імена.


Хочеш? Спробуй змінити правила,

бо до тебе ніхто не зміг,

а дотепних ганебно стратили,

що й тепер не згадаєш всіх.


Як бажаєш, а я вшиваюся.

Світ за очі. Хоч би куди.

Якщо чесно, то вже награлася,

Тепер
прОшу, будь ласка, ти.

 

7.

Доза кофеїну за двадцять гривень 
у просторі осіннього ранку 

нагадає, що тобі повсюди вхід вільний, 

лише рівно тримай осанку 


лише модні вдягай спідниці 

і яскраві купуй помади, 

можеш навіть молоть дурниці,

вони ж знають, чого ти варта. 


Ти, мала, не
прогав моменту,
куй залізо, поки гаряче, 

а то, знаєш, в такому темпі 

рік за два проживаєш наче. 


Не
забуть ще зробити селфі 
і
зібрать дурнуваті лайки.

 
Слухай
, мила, скажи відверто, 
тобі справді цього достатньо
? 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>